КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТАРАН ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

УДК 343.98:343.4

КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
юридичних наук

Науковий консультант
доктор юридичних наук, професор
Лук’янчиков Євген Дмитрович

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……. 3
РОЗДІЛ 1 КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ 15
1.1. Злочини, пов’язані з порушенням вимог законодавства про охорону праці як об’єкт криміналістичних досліджень 15
1.2. Теоретичні положення криміналістичної характеристики 23
1.3. Концептуальні засади криміналістичного забезпечення розслідування 62
Висновки до розділу 1 123
РОЗДІЛ 2 КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ 128
2.1. Кримінальна процесуальна регламентація початку досудового розслідування 128
2.2. Обставини, що підлягають доказуванню 146
2.3. Організація проведення окремих слідчих (розшукових) дій 191
Висновки до розділу 2 226
РОЗДІЛ 3 СИТУАЦІЙНИЙ ПІДХІД ТА РОЛЬ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ 231
3.1. Типові слідчі ситуації у підвищенні ефективності розслідування 231
3.2. Наукові засади планування розслідування 243
3.3. Проведення тактичних операцій 249
Висновки до розділу 3 268
РОЗДІЛ 4 ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ 271
4.1. Форми використання спеціальних знань 271
4.2. Особливості взаємодії слідчого з експертом (спеціалістом) під час проведення слідчих (розшукових) дій 300
4.3. Напрями удосконалення судово-експертного забезпечення розслідування 310
Висновки до розділу 4 329
РОЗДІЛ 5 ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧИХ З АДМІНІСТРАЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ 333
5.1. Правові та організаційні засади взаємодії 333
5.2. Взаємодія слідчих з адміністраціями підприємств, установ, організацій при встановленні обставин порушень вимог законодавства про охорону праці 342
5.3. Взаємодія органів досудового розслідування та органів державної виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням вимог законодавства про охорону праці 350
Висновки до розділу 5 361
ВИСНОВКИ 364
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 370
ДОДАТКИ ……………………………………………………………415

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з пріоритетів розвитку України як демократичної правової держави, що керується європейськими політичними й економічними цінностями, визнано створення безпечних і здорових умов праці людини у процесі трудової діяльності. Запобігання нещасним випадкам, травматизму і професійним захворюванням, модернізація за рахунок роботодавця основних фондів і технологій, потенційно небезпечних для життя та здоров’я працівників, визнаються напрямами реалізації внутрішньої політики, що узгоджується із закріпленими в конвенціях Міжнародної організації праці й директивах Європейського Союзу принципами захисту прав людини.
Сталі тенденції в країні до збільшення кількості виявлених випадків виробничого травматизму (щороку отримують різні травми понад 13 тис. осіб працездатного віку, з яких близько 10 % помирають), прагнення роботодавців отримувати більші прибутки за рахунок ігнорування (а нерідко й свідомого порушення) вимог законодавства про охорону праці та нехтування правилами техніки безпеки (питома вага підприємств з незадовільними умовами праці та зношеними виробничими фондами становить 55 %) є чинниками, які протягом багатьох років призводять до значних людських жертв і масштабних руйнувань (у 68 % випадків причинами резонансних аварій і нещасних випадків на виробництві визнано саме організаційні чинники). Такі суспільно небезпечні наслідки викликають занепокоєння органів державної влади й негативну реакцію з боку громадськості та зарубіжних експертів.
За експертними оцінками, майже дві третини кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 271–275 КК України, приховують від реєстрації, а винні в них службові особи здебільшого уникають відповідного реагування з боку правоохоронних органів та кримінальної відповідальності (наприклад, за десять місяців 2012 р. порушено 251 кримінальну справу за ст. 271 КК України, тоді як, за даними Держгірпромнагляду, у цей період зафіксовано 685 порушень зі смертельними наслідками). Під час перевірок за заявами та повідомленнями про такі порушення вже на початковому етапі досудового провадження виникають значні ускладнення при збиранні доказів, пов’язані з відсутністю у слідчих відповідного професійного досвіду, незнанням ними положень регулятивного законодавства з питань охорони праці й техніки безпеки, недосконалістю основних положень методики розслідування. Практиці відомі ситуації активної протидії слідству з боку службових осіб, які відповідали за створення належних умов праці, шляхом утаювання й фальсифікації інформації про нещасні випадки, перешкоджання проведенню кваліфікованих перевірок за фактами аварій, використання корупційних та інших важелів для тиску на потерпілих, свідків, прокурорів і суд. Відтак на місцях спостерігається намагання керівників органів досудового розслідування уникнути провадження у справах цієї категорії передусім через їх трудомісткість і сумнівну судову перспективу.
Отже, набрання чинності новим КПК України, за яким розслідування злочинів, передбачених ст. 271–275 КК України, віднесено до підслідності органів внутрішніх справ, вимагає перегляду застарілих та існуючих наукових концепцій, розвитку та формування сучасної методології, адже останні дослідження проблем провадження у справах цієї категорії здійснювались ще за радянських часів, коли систему охорони праці було монополізовано державою. На сьогодні ж, з розвитком приватного та корпоративного секторів економіки, ці наукові положення здебільшого втратили свою практичну значимість.
Підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі криміналістики та кримінального процесу, які розглядали питання виявлення й розслідування злочинів, зокрема Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.В. Бірюкова, Т.В. Варфоломеєвої, А.Ф. Волобуєва, В.К. Гавла, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, В.Я. Горбачевського, Ю.М. Грошевого, Ю.О. Гурджі, Л.Я. Драпкіна, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.В. Капліної, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, В.Є. Корноухова, В.С. Кузьмічова, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, Г.А. Матусовського, В.Т. Нора, В.О. Образцова, Ю.Ю. Орлова, М.А. Погорецького, Б.Г. Розовського, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, С.В. Слінька, С.М. Стахівського, О.Ю. Татарова, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, В.Г. Хахановського, П.В. Цимбала, К.О. Чаплинського, С.С. Чернявського, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила та ін. Підходи до формування засад криміналістичного забезпечення досудового розслідування були предметом активних дискусій також у працях В.О. Волинського, С.Ф. Денисюка, І.О. Ієрусалімова, З.І. Кірсанова, В.Г. Коломацького, П.В. Коляди, І.П. Красюка, Є.І. Макаренка, В.В. Матвієнка та ін. Деякі аспекти досудового провадження у справах про злочини, що порушують безпечні умови праці, розглядали Ш.К. Вахітов, В.К. Глістін, М.С. Грінберг, В.І. Жирютін, С.А. Квелідзе, П.В. Кобзаренко, М.П. Яблоков та ін. Слід відзначити й відомі праці В.І. Антипова, О.О. Бахуринської, В.І. Борисова, М.С. Брайніна, І.П. Лановенка, В.О. Навроцького, В.І. Павликівського, О.О. Пащенка, П.С. Яні, які досліджували питання кримінально-правової охорони безпечних умов праці.
Констатуючи безперечний вагомий внесок цих учених у розроблення зазначеної проблематики, зауважимо, що їх наукові пошуки торкалися лише окремих аспектів, актуальних на певних етапах розвитку законодавства та правоохоронної практики. Зазначене підкреслює актуальність комплексного наукового дослідження, у якому б з урахуванням положень нового КПК України розв’язувались концептуальні проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів цієї категорії, з акцентуванням особливої уваги на питаннях початку досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) дій, використання спеціальних знань, взаємодії учасників судочинства та інших осіб з унесенням науково обґрунтованих пропозицій до законодавства, відомчих нормативно-правових актів та розробленням криміналістичних рекомендацій. Викладене вище зумовило обрання теми дисертації, визначило об’єкт і предмет дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» (Указ Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105, у редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 р. № 389/2012), Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції» (Указ Президента України від 27 жовтня 2009 р. № 870/2009), Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2011 р. № 1911), Концепції Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 889-р), Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347) та планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010–2012 рр. Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 29 вересня 2009 р., протокол № 11.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, на основі законодавства, наукових джерел, узагальнень слідчої, судової та іншої правозастосовної практики.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі задачі:
– розкрити поняття злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, як об’єкта криміналістичних досліджень та визначити елементний склад їх криміналістичної характеристики;
– обґрунтувати концепцію криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, з урахуванням відповідної сфери специфічних правовідносин, нового кримінального процесуального законодавства, сучасних наукових доктрин;
– визначити напрями удосконалення кримінальної процесуальної регламентації прийняття та розгляду в органах внутрішніх справ заяв і повідомлень за фактами порушень вимог законодавства про охорону праці, диференціювати порядок початку досудового розслідування залежно від джерел інформації про кримінальне правопорушення;
– розкрити зміст обставин, що підлягають доказуванню під час розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, та деталізувати їх зміст;
– розглянути особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочинів цієї категорії;
– виокремити типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, з урахуванням яких запропонувати програми проведення слідчих (розшукових) дій та їх комплексів (тактичних операцій);
– розробити науково-практичні рекомендації з удосконалення планування досудового розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці;
– визначити форми використання спеціальних знань під час розслідування злочинів досліджуваної категорії;
– розробити організаційно-правові засади взаємодії органів досудового розслідування з експертами (спеціалістами) на різних етапах розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, визначити напрями удосконалення судово-експертного забезпечення розслідування;
– запропонувати напрями удосконалення взаємодії органів досудового розслідування з адміністраціями підприємств, установ, організацій у різних формах при встановленні обставин порушення вимог законодавства про охорону праці, а також з державними органами, які здійснюють нагляд і контроль у цій галузі.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері діяльності правоохоронних, контролюючих органів та суду у зв’язку з виявленням та розслідуванням кримінальних правопорушень, а також реагуванням на інші події, пов’язані з порушенням вимог законодавства про охорону праці.
Предмет дослідження – криміналістичне забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження вважається діалектико-матеріалістичний підхід, який сприяв розумінню процесів і явищ у рамках об’єкту дослідження, в їх розвитку та взаємозв’язку. При проведенні дослідження для вирішення поставлених задач в комплексі застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: системно-структурний – при з’ясуванні сутності досліджуваних категорій і правових явищ, їх елементно-компонентного складу, зв’язків елементів криміналістичного забезпечення розслідування злочинів з іншими категоріями криміналістики та кримінального процесу (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.3, 4.1, 5.1); наукової абстракції – при формуванні позиції щодо оцінки теоретичних, правових та організаційних засад криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, удосконалення у зв’язку з цим норм законодавства та порядку його застосування (підрозділи 1.1, 1.3, розділи 2–5); логіко-аргументаційний – під час критичного аналізу існуючих нормативних положень на предмет їх повноти, відповідності досягненням сучасних юридичних наук (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3); порівняльно-правовий – під час компаративістського дослідження правоохоронної практики та положень законодавства (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 4.3); історико-правовий – при ретроспективному аналізі етапів розвитку законодавства про охорону праці та поглядів учених на окремі наукові проблеми (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.3, 4.1, 4.3); догматичний – сприяв поглибленню та уточненню понятійно-категоріального апарату дослідження (розділи 1–5); моделювання – з метою формулювання висновків до розділів і загальних оцінок, а також пропозицій щодо удосконалення криміналістичного забезпечення розслідування злочинів за окремими напрямами (розділи 1–5); статистичний – при узагальненні результатів, отриманих під час опрацювання емпіричного матеріалу, статистичних звітів (розділи 1–5); соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, опитування) – для вивчення думки експертів з відповідних проблемних питань та з’ясування соціальної результативності застосування відповідних криміналістичних прийомів і методів (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 4.2, 5.2, 5.3).
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали вивчення 284 кримінальних справ і матеріалів кримінальних проваджень про злочини проти безпеки виробництва (ст. 271–275 КК України); 218 матеріалів, за якими було відмовлено в порушенні кримінальної справи (закрито кримінальне провадження за пп. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України); зведені дані опитування 312 слідчих органів прокуратури та органів внутрішніх справ, а також експертів у галузі охорони праці з усіх регіонів України; державна та відомча статистична звітність про стан злочинності та результати роботи правоохоронних органів за 2008–2012 рр.; нормативно-правові та інші документи (матеріали колегій, координаційних і міжвідомчих нарад) Генеральної прокуратури України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державного комітету статистики України, Державної судової адміністрації України, Держгірпромнагляду, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, Федерації незалежних профспілок України.
При підготовці дисертації використано досвід практичної роботи автора у слідчих та експертних підрозділах МВС України, а також у профільних комітетах Верховної Ради України як позаштатного консультанта.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням комплексу теоретичних і практичних проблем розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці. У дисертації на основі положень криміналістики та кримінального процесуального права, узагальнення слідчої та судової практики обґрунтовано концепцію криміналістичного забезпечення розслідування відповідних злочинів, спрямовану на підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування в умовах реалізації нового кримінального процесуального законодавства. Зокрема:
вперше:
– на основі системного аналізу положень законодавства та правозастосовної практики визначено криміналістичну категорію «злочини, пов’язані з порушенням вимог законодавства про охорону праці», що охоплює кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва (ст. 271–275 КК України), а також інші споріднені злочини;
– розроблено концепцію криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, з виокремленням нормативно-правової, організаційної, техніко-криміналістичної та методико-криміналістичної складових;
– диференційовано за окремими криміналістично значимими ознаками та деталізовано обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці;
– запропоновано порядок прийняття рішення про початок досудового розслідування за фактами порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема з тяжкими наслідками, вирішення у зв’язку з цим питань організації початкового етапу кримінальної процесуальної діяльності;
– розроблено наукові засади комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, на основі узагальнення положень групових, видових (внутрішньовидових) і позавидових методик; виокремлено структурні елементи спеціальних методик з урахуванням потреб слідчої практики;
– розкрито організаційні та правові засади взаємодії органів досудового розслідування, прокурора, експертних служб між собою та з іншими суб’єктами, діяльність яких пов’язана з наглядом та контролем за додержанням законодавства у сфері охорони праці, у виявленні та розслідуванні злочинів цієї категорії;
удосконалено:
– зміст нормативно-правових, організаційних, техніко-криміналістичних, методико-криміналістичних складових криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, з урахуванням особливостей бланкетних диспозицій норм законодавства про кримінальну відповідальність;
– ситуаційний підхід до організації розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці; з цією метою визначено та розглянуто види типових слідчих ситуацій, розроблено алгоритми (програми) дій слідчих, співробітників оперативних підрозділів та інших служб (службових осіб) правоохоронних органів щодо розв’язання комплексів специфічних завдань у кожній з них на різних етапах розслідування;
– науково-практичні положення щодо удосконалення організації й тактики проведення слідчих (розшукових) дій, застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження та прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування;
– методологічні засади використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, передбачених ст. 271–275 КК України, зокрема, у формах залучення спеціалістів різного профілю, а також призначення та проведення окремих видів судових експертиз;
дістали подальшого розвитку:
– погляди на криміналістичну характеристику злочинів як наукову концепцію та інформаційну основу методики розслідування;
– зміст елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, зокрема способу вчинення злочину, особи злочинця, особи потерпілого, обстановки учинення злочину, слідів та ознак злочину, положення стосовно зв’язків та кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики, що мають значення для організації їх розслідування;
– наукове бачення перспектив законодавчого удосконалення організації початкового етапу розслідування злочинів з уточненням повноважень прокурора, слідчого органу досудового розслідування та оперативних підрозділів;
– підходи до визначення поняття «тактичної операції» як комплексу процесуальних дій, контрольно-перевірочних, адміністративних та інших заходів, спрямованих на вирішення завдань досудового розслідування в умовах певної слідчої ситуації;
– криміналістичні засади міжнародного співробітництва під час досудового розслідування кримінальних правопорушень досліджуваної категорії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено та може бути використано:
– у законотворчій діяльності – при опрацюванні низки проектів КПК України (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 15 березня 2011 р. № 04–19/14–447); при обговоренні проекту Трудового кодексу України (лист Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці від 3 вересня 2012 р. № 04/35/12–163935); при розробленні та доопрацюванні проектів законів України «Про промислову безпеку» (лист Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 24 січня 2011 р. № 04–16/12–52), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення механізму захисту прав, інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом покращення нормативно-правового забезпечення оперативно-службової діяльності правоохоронних органів)» (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 18 вересня 2012 р. № 04–19/14–1973); при підготовці проекту Закону України про процедуру підготовки проекту нової редакції Конституції України (лист Комітету Верховної Ради України з питань правової політики від 4 вересня 2012 р. № 232/9/7); при розробленні законопроектів з інших питань (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 18 березня 2013 р. № 04–20/11–510).
– у практичній діяльності органів досудового розслідування – при розробленні та вдосконаленні відомчих (міжвідомчих) нормативно-правових актів, підготовці методичних рекомендацій з питань розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, пожежної безпеки (листи: Генеральної прокуратури України від 19 травня 2011 р. № 12/2–96, Головного слідчого управління МВС України від 31 серпня 2012 р.);
– у навчальному процесі – при підготовці навчальних планів і програм, текстів лекцій, тестових завдань і дидактичних матеріалів з навчальних дисциплін «Криміналістика», «Особливості розкриття та розслідування окремих видів злочинів», а також безпосередньо при проведенні різних видів занять за відповідними дисциплінами у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації слідчих органів внутрішніх справ та працівників оперативних підрозділів МВС України (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 18 жовтня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві працях (авторська частка не менше 50 %) становлять власні теоретичні розробки та практичні рекомендації. Наукові ідеї та положення, що належать співавторам, у дисертації не використовувалися. Наукові положення і результати кандидатської дисертації здобувача повторно не виносяться на захист докторської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: «Про актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів» (м. Київ, 2010 р.); «Криміналістика ХХІ століття» (м. Харків, 2010 р.); «Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності» (м. Одеса, 2011 р.); «Тенденції розвитку юридичної науки: проблеми та досягнення» (м. Тернопіль, 2011 р.); «Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми» (м. Ірпінь, 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2010 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів» (м. Київ, 2012 р.); науково-практичному семінарі «Взаємодія слідчого зі спеціалістами експертних підрозділів ОВС у ході дослідчої перевірки» (м. Київ, 2012 р.); круглих столах: «До дня юриста» (м. Луцьк, 2011 р.); «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 2011 р.); «Рейдерство в Україні. Правові та організаційні аспекти» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у 40 наукових публікаціях, серед яких монографія, 22 статті – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, дві статті в іноземних виданнях, 11 статей (тез доповідей) – у збірниках міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, семінарів і круглих столів, три методичні рекомендації та авторське свідоцтво.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення наукових концепцій вітчизняних і зарубіжних учених у галузі криміналістики, кримінального процесу, кримінального права тощо, багаторічної практики протидії злочинам проти безпеки виробництва та іншим пов’язаним з ними правопорушенням, розроблені теоретичні положення і отримані результати, що в сукупності розв’язують важливу теоретико-прикладну проблему криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, що в цілому дозволило обґрунтувати низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення законодавства та правозастосовної практики в умовах реалізації нового КПК України. Одержані в процесі дослідження наукові результати підтверджують покладену в його основу гіпотезу, а реалізовані мета й задачі дають підстави для висновків, рекомендацій, які мають як теоретичне, так і прикладне значення. Найсуттєвішими з них вважаються наступні:
1. Злочини, пов’язані з порушенням вимог законодавства про охорону праці – це спільні за криміналістичними ознаками суспільно небезпечні діяння, передбачені ст. 271–275 КК України, а також споріднені злочини, які спричинили шкоду життю та здоров’ю людей або створили реальну загрозу спричинення такої шкоди у різних галузях виробництва. На підставі аналізу підходів до розуміння криміналістичної характеристики злочинів як системи відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів, що має гносеологічне та практичне значення, визначено поняття та розкрито елементний склад криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, як теоретичної конструкції, що містить узагальнені відомості про спосіб вчинення злочину, особу злочинця, особу потерпілого, обстановку вчинення злочину, сліди та ознаки злочинів.
2. Сформульовано концептуальне розуміння криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, що поєднує нормативно-правову, організаційну, техніко-криміналістичну та методико-криміналістичну складові. Елементи, виокремлені в межах кожної такої складової, є актуальними для розслідування й інших споріднених злочинів. Відповідно до зазначеного, дисертантом підготовлено та внесено низку пропозицій до законодавства, відомчих (міжвідомчих) нормативно-правових документів різного рівня, а також рекомендацій організаційного, спрямованих на реалізацію нормативно закріплених положень.
Пріоритетними напрямами методико-криміналістичного забезпечення визнаються деталізація обставин, що підлягають доказуванню, встановлення особливостей проведення слідчих (розшукових) дій, розв’язання типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування, організація використання спеціальних знань у різних формах, удосконалення взаємодії органів досудового розслідування з адміністраціями підприємств, установ, організацій, органами, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням вимог законодавства про охорону праці. Запропоновано таку систему методик розслідування злочинів передбачених ст. 271–275 КК України: загальна (базова) методика розслідування (основні її положення в цілому розроблені автором); методики розслідування окремих видів (груп) злочинів за галузевою ознакою (сферами виробництва, організаційно-правовими формами підприємств) та за характером порушених правил охорони праці (загальних і специфічних для окремих видів виробничої діяльності); спеціальні методики, сформовані за криміналістично значимими ознаками особи злочинця, способу вчинення злочинів, предмету злочинного посягання.
3. Специфіка початкового етапу досудового розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, зумовлена складністю об’єктивної оцінки первинних даних про подію, необхідністю опрацювання значного масиву нормативно-технічної документації, потребою у залученні спеціалістів різного профілю. На початку досудового розслідування досліджуються: матеріали технічних розслідувань нещасних випадків на виробництві; повідомлення від адміністрацій підприємства, медичних закладів про факти травмування; заяви потерпілих або їх родичів про нещасний випадок. Кількість та спрямування версій про характер події на початковому етапі є більшою, ніж щодо інших категорій кримінальних правопорушень, у зв’язку з неочевидністю обставин учинення злочину. З урахуванням положень нового КПК України розкривається порядок дій уповноважених осіб правоохоронних органів щодо розгляду відповідних заяв і повідомлень.
4. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, диференційовано за трьома рівнями: перший рівень визначено КПК України; другий рівень – згідно кваліфікуючих ознак злочинів, а також положень регулятивного законодавства про охорону праці; третій – з урахуванням обставин конкретного злочину. Специфікою розслідування злочинів цієї категорії є необхідність встановлення обставин, що стосуються стану охорони праці на конкретному підприємстві. Доказування винуватості особи, яка вчинила порушення, передбачає встановлення причинного зв’язку між її діями (бездіяльністю) та суспільно небезпечними наслідками.
5. Найбільш інформативними слідчими (розшуковими) діями під час розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, визнано огляд, допит, призначення експертиз, слідчий експеримент. Для встановлення механізму та причин травматичної події запропоновано програми (комплекси) дій щодо виявлення та визначення специфічних предметів й об’єктів виробничого середовища на місці події, а також фіксації результатів огляду в процесуальних документах. Запропоновано порядок огляду нормативно-технічної документації, що стосується як самого процесу виконання того чи іншого виду робіт (операцій), так і його організації. Доведено, що умовою ефективного проведення допитів є попередня підготовка, у якій важливе місце посідає вивчення документів технічного розслідування нещасного випадку на виробництві та консультації з фахівцями в галузі охорони праці. Допит підозрюваних переважно здійснюється у ситуаціях конфлікту, тому дієвим та ефективним є психологічний вплив з використанням суперечностей у показаннях, пред’явленням наявних доказів, створенням в допитуваного враження про повну поінформованість слідчого про його злочинну діяльність, роз’ясненням обставин, що пом’якшують відповідальність, використанням інформації про існуючі конфлікти у трудовому колективі тощо. Слідчий експеримент проводять здебільшого для перевірки фактів, отриманих з показань свідків та потерпілих, попередніх висновків, коли нез’ясованим залишається механізм нещасного випадку, виникають сумніви в істинності певних даних, існують суперечності між доказами.
6. Розподіл типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, визначається характером джерел інформації про подію злочину (матеріали технічних розслідувань нещасних випадків на виробництві, повідомлення адміністрацій підприємств, медичних закладів, заяви потерпілих або їх родичів). Щодо кожної із ситуацій запропоновано програми проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, розроблені з урахуванням практики розслідування досліджуваної категорії злочинів, у тому числі за новим КПК України.
Підвищенню ефективності розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, сприяє послідовне вирішення тактичних завдань за допомогою проведення тактичних операцій. Специфіка тактичних операцій визначається спрямуванням залежно від джерел початкової інформації про злочин. Реалізація тактичних операцій найчастіше збігається з початком досудового розслідування, а відтак більшість тактичних операцій належать до неоднорідних (поєднують слідчі (розшукові) дії, організаційні, контрольні та експертні заходи). Пріоритетним вважається одночасне проведення кількох операцій за напрямами: «Накопичення первинної інформації» (діагностика інформаційної сутності конкретної слідчої ситуації), «Підтвердження факту злочинного порушення вимог законодавства про охорону праці» (встановлення обставин, пов’язаних з особливостями функціонування виробничого середовища, технологічних процесів та операцій, організацією охорони праці), «Нейтралізація протидії з боку зацікавлених осіб» (дезорієнтація осіб, які є фігурантами в розслідуванні, та ін.).
7. Планування розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, допомагає слідчому раціонально розподілити доступні ресурси та наявні засоби. Визначено перелік специфічних завдань, конкретизація яких дасть змогу правильно організувати роботу щодо опрацювання значного масиву нормативно-технічної документації з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
8. Використання спеціальних знань сприяє ефективному вирішенню завдань розслідування, що зумовлені специфікою злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці. Найбільш витребуваними при розслідуванні є спеціальні знання в галузі техніки, виробничих процесів, охорони праці. Встановлено, що найчастіше виникає необхідність у призначенні трасологічної експертизи, технічної експертизи документів, судово-медичної та інженерно-технічної експертиз.
9. Взаємодія слідчого з експертом відбувається як на стадії підготовки до призначення експертизи, безпосередньо під час її проведення, так і при оцінці результатів. Щодо інших слідчих (розшукових) дій, така взаємодія полягає у залученні спеціаліста на етапах планування, проведення, а також використання зібраних фактичних даних у доказуванні. Перспективними напрямами подальшого розвитку судово-експертної діяльності вважаються: удосконалення нормативно-правого та організаційного забезпечення функціонування установ судової експертизи різних відомств; поглиблення співпраці Експертної служби МВС України з установами судових експертиз, підвідомчих Міністерству юстиції України, Міністерству охорони здоров’я України та іншим відомствам; мінімізація впливу на судового експерта з метою створення умов для його процесуальної самостійності, незалежності від зовнішнього впливу; співробітництво зі світовим судово-експертним співтовариством; розроблення теоретичних та організаційних основ проведення нових видів судових експертиз.
10. Специфіка розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, зумовлює потребу у взаємодії з адміністраціями підприємств, установ, організацій та контролюючими органами. З першою категорією суб’єктів така взаємодія відбувається здебільшого під час встановлення обставин події й полягає у співпраці слідчого та комісії з розслідування нещасного випадку. Основними її формами є постійний, безперешкодний та оперативний обмін інформацією, що становить інтерес для суб’єктів, взаємне узгодження планів роботи, проведення спільних заходів. Взаємодія між слідчим та органами, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням вимог законодавства про охорону праці, відбувається протягом усього досудового розслідування, зокрема у формах обміну інформацією, взаємного консультування, надання допомоги з правових, організаційних, методичних питань, проведення спільних нарад і заслуховувань. З метою організаційного забезпечення взаємодії автором розроблено та внесено на розгляд зацікавлених відомств проект Порядку взаємодії органів внутрішніх справ та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України під час проведення огляду місця нещасного випадку на виробництві, виявлення, запобігання та розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров И. В. Типичные следственные ситуации и оптимальные системы следственных действий в расследовании налоговых преступлений / И. В. Александров // Правоведение. – 2002. – № 6 (245). – С. 181–190.
2. Алексеев В. А., Зверев А. Г. Охрана труда в строительстве: комментарии к строительным нормам и правилам / В.А. Алексеев, А.Г. Зверев. – М.: МЦФЭР, 2006. – 526 с.
3. Анненкова Т. С. Обстановка совершения преступления и криминалистические методы её исследования : дисс. …канд. юрид. наук : 12.00.09 / Анненкова Татьяна Сергеевна. – Саратов, 2007. – 225 с.
4. Апоревич В. Н. Особенности первоначального этапа расследования преступных нарушений правил безопасности в строительстве : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная експертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. Н. Апоревич. – Иркутск, 2009. – 23 с.
5. Арсеньев В. Д. Использование специальных знаний в установлении фактических обстоятельств уголовного дела / В. Д. Арсеньев, В. Г. Заболоцкий. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1986. – 160 с.
6. Астапкина С. М. Участие специалиста-криминалиста в расследовании преступлений : учебное пособие / С. М. Астапкина, Л. П. Дубровицкая, Ю. Г. Плесовских – М. : УМК при ГУК МВД РФ, 1992. – 72 с.
7. Асташкина Е. Н. Расследование преступлений. Крииналистические комплексы: [учеб.-практ. пособие] / Е. Н. Асташкина, Н. Л. Марочкин, В. Я. Решетников. – М. : «Приор-издат», 2003. – 112 с.
8. Багіров С. Р. Причинний зв’язок у кримінальному праві: сучасні можливості застосування теорії нерівноцінності умов до злочини, що вчиняються через необережність // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюллетень / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора А. А. Музики. – К. : КЮІ КНУВС, 2005. – 688 с.
9. Балашов А. Н. Прокурорский надзор за расследованием транспортных происшествий, нарушений правил охраны труда и техники безопасности / А. Н. Балашов, Э. У. Бабаева, A. A. Курбанов. – М., 1981. – 30 с.
10. Балашов Д. Н. Криминалистика : учебник / Д. Н. Балашов, С. В. Маликов. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 503 с.
11. Банин В. А. Предмет доказывания в советском уголовном процессе: гносеологическая и правовая природа / В. А. Банин – Саратов : СГУ, 1981. – 157 с.
12. Бахин В. П. Криминалистическая характеристика преступлений как элемент расследования / В. П. Бахин // Вестник криминалистики. – 2000. – Вып. 1. – С. 16–22.
13. Бахін В. П. Взаємодія слідчого з фахівцями під час огляду місця події (збір інформації про особу, яка скоїла злочин) : [наук.-практ. рек.] / В. П. Бахін, О. О. Волобуєва. – Донецьк : ДЮІ, 2005. – 72 с.
14. Бахуринская Е. Последствия нарушения законодательства об охране труда в аспекте разграничения административных правонарушений и преступлений / Е. Бахуринская // Соотношение преступлений и иных правонарушений: современные проблемы : материалы IV международной научно-практической конференции МГУ : 27–28 мая 2004. – Москва, Лекс Эст, 2005. – С. 54–58.
15. Бахуринська О. До питання про потерпілого від порушень вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України) / О. Бахуринська // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 85–88.
16. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В. Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: 2003. – 397 с.
17. Бессонова И. В. Нарушение правил охраны труда в уголовном праве России : автореф. дисс. на стиск. уч. степени канд. юрид. наук. : спец. 12.00.08 – «Уголовное право и криминология ; Уголовно-исполнительное право» / И. В. Бессонова. – Москва, 2002. – 28 с.
18. Белкин P. C. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / P. C. Белкин. – М. : НОРМА, 2001. – 240 с.
19. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Р. С. Белкин – М. : Юрид. лит., 1988. – 304 c.
20. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / P. C. Белкин. – [2-е изд. доп.]. – М. : Мегатрон XXI, 2000. – 334 с.
21. Белоусов В. И. Проверка показаний на месте в ходе предварительного следствия : научно-практическое пособие / В. И. Белоусов, А. И. Натура. – М. : Изд-во «Юрилитинформ», 2006. – 144 с.
22. Бердычевский В. С., Акопов Д. Р., Сулейманова Г. В. Трудовое право: Учебное пособие / Отв. ред. В. С. Бердычевский. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 512 с.
23. Бертовский Л. В. Выявление и расследование экономических преступлений : [учебно-практическое издание] / Л. В. Бертовский, В. А. Образцов. – М. : Издательство «Экзамен», 2003. – 256 с.
24. Бертовский Л. В. Проблемы теории и практики выявления и расследования преступного нарушения правил экономической деятельности : автореф. дисс. на соиск. уч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная експертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Л. В. Бертовский. – М., 2005. – 56 с.
25. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: історія і сучасність / В. В. Бірюков / Криміналістика ХХІ століття: матеріали міжнар. наук– практ. конф., 25-26 листоп. 2010 р. – Х. : Право, 2010. – С. 93–95.
26. Бордюгов Л. Г. Теоретичний базис методики експертного гірничотехнічного дослідження / Л. Г. Бордюгов // Теорія та практика судової експертизи та криміналістики: збірник науково-практичних матеріалів. – 2006. – Вип. 6. – С. 312.
27. Борзенков A. C., Рохлин В. И. Прокурорский надзор и расследование уголовных дел о нарушениях правил охраны труда и техники безопасности / A. C. Борзенков, В. И. Рохлин. – Ижевск: Изд-во Удмуртского гос. ун-та, 1992. – 34 с.
28. Борисов В. Преступления против безопасности производства. Комментарий к разделу Х Уголовного кодекса Украины / В. Борисов // Юридичний вісник України. – 29 вересня – 5 жовтня 2001 р. – № 39 (інфрмаційно-правовий банк). – С. 29
29. Борисов В. И. Некоторые вопросы уголовной ответственности за нарушение правил охраны труда в АПК / В. И. Борисов // Проблемы социалистической законности: Сборник научных трудов. – Вып. 23. – Х, 1989. – С. 121–124.
30. Борисов В. И. Ответственность за преступное нарушение правил безопасности промышленного производства / В.И. Борисов Харьков: Харьковский юридический институт, 1976. – 40 с.
31. Борисов В. І. Науково-практичний коментар до розділу Х «Злочини проти безпеки виробництва» КК України 2001 р./ В. І. Борисов // Право і безпека. – 2003. – № 2. – С. 62–69.
32. Борисов В. І., Пащенко О. О. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність з порушення правил ядерної або радіаційної небезпеки: Монографія. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 224 с.
33. Бороданков А. П., Глистин В. К. Охрана безопасности труда / А. П. Бороданков, В. К. Глистин. – Л. : Лениздат, 1975. – 166 с.
34. Брайнин М. С. Судебно-техническая экспертиза по делам о нарушении правил безопасности труда / М. С. Брайнин // Теоретические вопросы судебной экспертизы: сб. науч. трудов. – М. : ВНИИСЭ, 1981. – Вып. 48. – С. 149 – 168.
35. Брайнин М. С. Уголовно-правовая охрана безопасности труда в СССР / М. С. Брайнин, С. А. Квелидзе. – Москва : Юридическая литература, 1977. –141 c.
36. Брайнин М. С., Квелидзе С. А. Уголовно-правовая охрана безопасности труда в СССР / М. С. Брайнин, С. А. Квелидзе. – М. : Юридическая литература, 1977. – 141 с.
37. Букалов К. А. Расследование и предупреждение преступной халатности в сфере профессиональной хозяйственной деятельности / К. А. Букалов. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1989. – 116 с.
38. Бурданова В. С. Совершенствование методов проведения судебно-кибернетической экспертизы / В. С. Бурданова // Криминалистический семинар. – СПб, 1998. – Вып. 2. – С. 41–42.
39. Бутырин А. Ю. Судебная строительно–техническая экспертиза (теоретические, методические и правовые основы) : [учеб. пособ.]. / А. Ю Бутырин – М. : Городец, 1998. – 544 с.
40. Бутырин А. Ю. Теория и практика судебной строительно-технической экспертизы / А. Ю. Бутырин. – М. : ОАО «Издательский Дом «Городец», 2006. – 224 с.
41. Вандер М. Б. Подготовка, назначение, оценка новых видов судебных экспертиз / М. Б. Вандер, Г. В. Майорова, Ю. А Комаровский. – СПб., 2003. – 68 с.
42. Вандер М. Б. Применение научно-технических средств при расследовании преступлений : конспект лекций / М. Б. Вандер. – СПб. : Санкт-Петербургский юридический институт Генеральной прокуратуры РФ, 2000. – 60 с.
43. Васильев А. Н. О криминалистической классификации преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения) / А. Н. Васильев. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 182 с.
44. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. – М. : Изд-во Моск. Ун-та, 1984. – 144 с.
45. Васильев А. Н. Планирование расследования преступлений / А. Н. Васильев, Г. Н. Мудьюгин, H. A. Якубович. – М. : Госюриздат, 1957. – 199 с.
46. Вахитов Ш. Недостатки в борьбе с нарушениями правил охраны труда./ Ш. Вахитов // Социалистическая законность. 1968. – № 10. – С. 19–22.
47. Вахитов Ш., Махмутов М. Объект преступных нарушений правил охраны труда / Ш. Вахитов, М. Мамутов // Советская юстиция. – 1968. – № 18. – С.11–13.
48. Вахитов Ш. К. Судебное рассмотрение дел о преступных нарушениях правил охраны труда / Ш. К. Вахитов. – М. : Юридическая литература, 1986. – 156 с.
49. Великий тлумачний словник сучасної української мови : (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. – 1728 с.
50. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : Монографія. / В. К. Весельський – Київ : НВТ «Правник» – НАВСУ, 1999. – 126 с.
51. Вещественные доказательства. Информационные технологии доказывания. Под общ. ред. В. Я. Колдина. – М. : Издательство НОРМА, 2002. – 768 с.
52. Взаємодія підрозділів карного розшуку та інших служб : метод. рек. / [С. С. Чернявський, О. М. Брисковська, А. В. Канашук та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2011. – 80 с.
53. Взаимодействие следователей со специалистами экспертно-криминалистических подразделений при производстве расследования : учеб. пос. / [Дозоров Н. Т., Зинин Н. Т., Статкус В. Ф. и др.] ; под. общ. ред. В. Ф. Статкуса, С. М. Сыркова. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1988. – 36 с.
54. Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе / А. И. Винберг. – М. : Госюриздат, 1956. – 220 с.
55. Винберг А. И. Судебная экспертология: Общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз : [учеб. пособие] / А. И. Винберг, Н. Т. Малаховская [oтв. ред. Б. А. Викторов]. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1979. – 155 с.
56. Висновок щодо проекту КПК України на підставі експертизи Лорени Бахмайєр-Вінтер, Джеремі МакБрайда та Еріка Сванідзе / Директорат з питань правосуддя та захисту людської гідності. – Страсбург. – 2 листопада 2011 р. – DG–I (2011) – С. 16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zib.com.ua/files/Ukrainian_translation_final_1.doc.
57. Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Курс лекций. Ч.З / И. А. Возгрин. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского юрид. ин-та МВД России, 1993. - 80 с.
58. Возможности производства судебной экспертизы в государственных судебно-экспертных учреждениях Минюста России. Научное издание. Под общ. ред Т. П. Москвиной. – М. : АНТИДОР, 2004. – 512 с.
59. Волков В. Н. Судебная медицина : [учеб. пособие для вузов] / В. Н. Волков, А. В. Датий ; под ред. проф. А. Ф. Волынского. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 639 с.
60. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв. – Харків : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
61. Волчецкая Т. С. Криминалистическая ситуалогия : [монография] / Т. С. Волчецкая ; под ред. проф. Н. П. Яблокова. – Калининград, 1997. – 248 с.
62. Волынский В. А. Криминалистическое обеспечение пердварительного расследования перступлений: право и права, традиции и современность / В. А. Волынский // Информационный бюлетень № 13 по материалам Криминалистических чтений «Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью». – М. : Акад. упр. МВД России, 2001. – С. 26–30.
63. Волынский В. А. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования преступлений : [пособие] / В. А. Волынский. – М. : ВНИИ МВД РФ, 1994. – 80 с.
64. Гавло В. К. К вопросу об актуальных направлениях развития криминалистической методики и тактики расследования / В. К. Гавло // Актуальные направления развития криминалистической методики и тактики расследования. – М., 1978. – С. 30.
65. Гавло В. К. Обстановка преступления как структурный компонент криминалистической характеристики преступления / В. К. Гавло // Проблемы совершенствования тактики и методики расследования преступлений. – Иркутск, 1980. – С. 50.
66. Газизов В. А. Видеозапись и ее использование при раскрытии и расследовании преступлений : [учебное пособие] / В. А. Газизов, А. Г. Филиппов. – М. : Изд-во «Щит-М», 1998. – 136 с.
67. Галаган В. І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Володимир Іванович Галаган. – К., 2003. – 39 с.
68. Галаган В. І. Сутність криміналістичного забезпечення розкриття злочинів / В. І. Галаган // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К. – 2001 – № 6. – С. 73–77.
69. Галкин В. М. Средства доказывания в уголовном процессе / В. М. Галкин. – Ч. 2. – М., 1968. – 68 с.
70. Глистин В. К. Расследование преступных нарушений правил охраны труда и техники безопасности: пособие для слушателей / В. К. Глистин. – Л. : Прокуратура СССР. Ин-т усовершенствования следственных работников органов прокуратуры и МВД. Л, 1971. – 217 с.
71. Гончаренко В. Г. Методологічні проблеми вчення про предмет криміналістики / В. Г. Гончаренко // Актуальні проблеми криміналістики. – Харків : Гриф, 2003. – С. 42.
72. Гончаренко В. Г. Науково-технічні засоби у роботі слідчого / В. Г. Гончаренко. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1972. – 208 с.
73. Гончаренко В. Г. Спеціальні знання: генезис, предмет, рівні, форми використання в доказуванні / В. Г. Гончаренко, В. В. Курдюков, К. В. Легких // Вісник Академії адвокатури. – 2007. – Вип. 2 (9). – С. 22–34.
74. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве / В. И. Гончаренко. – Киев, 1980. – 150 с.
75. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике / В. Г. Гончаренко. – Киев, 1984. – 147 с.
76. Горбачевський В. Я. Криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування нерозкритих злочинів минулих років (умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень) : навч.-практ. посіб. / В. Я. Горбачевський , В. І. Захаров , І. О. Ієрусалимов – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2001. – 68 с.
77. Горбенко В. О. Загальні положення судової електротехнічної експертизи та основні завдання, які стоять на сучасному етапі її розвитку / В. О. Горбенко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : збірник наукових праць ; ред. кол. : М. Л. Цимбал, В. Ю. Шепітько, Л. М. Головченко та ін. – Вип. 10. – Х. : Право, 2010. – С. 492.
78. Гринберг М. С. Некоторые вопросы ответственности за преступления в области использования техники / М. С. Гринберг // Проблемы борьбы с преступной неосторожностью: Темат. сборник. – Т.175. – Владивосток, 1976. – С. 131–146.
79. Гуняев В. А. Содержание и значение криминалистической характеристики преступлений / В. А .Гуняев // Криминалистическая характеристика преступлений. – М., 1984. – С. 59.
80. Дагель П. С. Михеев, Р. И. Установление субъективной стороны преступления / П. С. Дагель, Р .И. Михеев. Владивосток: Изд-во Дальневосточного гос. ун-та, 1972. – 36 с.
81. Дагель П. С. Причинная связь в преступлениях, совершаемых по неосторожности / П. С. Дагель // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юридическая литература, вып. 34, 1981. – 104 с.
82. Данилова Н. А. Использование методов научного познания при расследовании нарушения правил безопасности при ведении строительных работ / Н. А. Данилова, М. А. Григорьева // КриминалистЪ. – 2010. – № 1 (6). – С. 47.
83. Дашковская Г. М. Понятие и значение криминалистической характеристики налоговых преступлений / Г. М. Дашковская // Правоведение. – 2002. – № 1 (240). – С. 130–138.
84. Денисюк С. Ф. Криміналістичне забезпечення : проблеми визначення та шляхи їх подолання / С. Ф. Денисюк // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 284–285 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/FP/2010–4/10dcfcip.pdf.
85. Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серп. 2004 р. № 1112 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1112-2004-%D0%BF.
86. Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 лист. 2011 р. № 1232 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1232-2011-%D0%BF
87. Джужа О. М. Проблеми потерпілого від злочини (кримінологічний та психологічні аспекти) : [навч. посіб.] / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв ; МВС України. УАВС. – К. : УАВС, 1991. – 51 с.
88. Дидковская С. П., Клименко Н. И., Лисиченко В. К. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы : [учеб. пос.] / Дидковская С. П., Клименко Н. И., Лисиченко В. К. – Киев, 1977. – 80 с.
89. Драпкин Л. Я. Тактические операции в расследовании преступлений и проблема повышения их эффективности / Л. Я. Драпкин // Вопросы методики расследования преступлений. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1976. – С. 74–79.
90. Дубовина А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений и следственная ситуация: понятие, виды, значение для раскрытия и расследования преступлений : лекции по криминалистике / А. Н. Дубовина // Под ред. В. П. Лаврова. – М., 1992. – С. 97.
91. Дулов А. В. Тактические операции при расследовании преступлений Дулов А. В. – Минск : Изд-во БГУ, 1979. – 128 с.
92. Експертизи у судовій практиці / [за заг. ред. В. Г. Гончаренка]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
93. Емелькина Н. Л. Предмет доказывания и привлечение в качестве обвиняемого по делам о преступлениях против интересов службы в коммерческих и иных организациях : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная експертиза ; оперативно-розыскная деятельность» / Н. Л. Емелькина. – М., 2003. – 24 с.
94. Ермаков И. Ю. Методика расследования преступных нарушений правил охраны труда и техники безопасности : дисс. ...канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ермаков Игорь Юрьевич. – Моск. гос. юрид. акад. – Москва, 2008. – 182 с.
95. Ермаков И. Ю. Методика расследованияперступных нарушений правил охраны труда и технки безопасности : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук / И. Ю. Ермаков. – М., 2008. – 22 с.
96. Жбанков В. А. К вопросу о криминалистическом обеспечении органов дознания и таможенных расследований ГТК Российской Федерации / В. А. Жбанков // Информационный бюллетень № 13 по материалам Криминалистических чтений «Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью». – М. : Акад. упр. МВД России, 2001. – С. 61–71.
97. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці : [підручник] / В. Ц. Жидецький. – Львів : Афіша, 2004 – 230 с.
98. Жирютин В. И. Криминалистические методы установления причинности при расследовании преступных нарушений правил безопасности. Автореф. дисс на соиск. уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / В. И. Жирютин – М., 1979. – 18 c.
99. Жирютин В. И. Деятельность следователя по выявлению причинности при расследовании преступных нарушений правил охраны труда и техники безопасности / В. И. Жирютин // Гарантии конституционных прав личности при осуществлении правосудия. Пермь, – 1980. – С. 95–104.
100. Журавель В. А. Системи слідчих дій та тактичні операції в структурі окремої криміналістичної методики розслідування злочинів / В. А. Журавель // Вісник Академії правових наук України. – 2009. – № 2 (57). – С. 197–208.
101. Журавель В. А. Тактичні операції в системі криміналістичних засобів протидії злочинності / В. А. Журавель // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук-практ. матеріалів. – Х., 2006. – Вип. 6. – С. 32.
102. Журавель В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Владимир Андреевич Журавель. – Харьков, 1983. – 17 с.
103. Закатов A. A. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений / A. A. Закатов, Ю. Н. Оропай ; Отв. ред. A. M. Сербулов. – Киев : РИО МВД УССР, 1980. – 104 с.
104. Здоровко С. Ф. Розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами (типові тактичні операції) : [монографія] / С. Ф. Здровко – Х. : Гриф, 2004. – 176 с.
105. Зеркалов Д. В. Безопасность труда : [хрестоматия] / Д. В. Зеркалов. – К. : Основа, 2009. – 602 с.
106. Зеркалов Д. В. Безпека дорожнього руху : [навчальний посібник] / Д. В. Зеркалов. – К. : Науковий світ, 2009. – 192 с.
107. Зеркалов Д. В. Безпека праці. [Електронне видання] Монографія. – К.: «Основа». 2012. – 637 с.
108. Зинин A. M. Криминалист в следственных действиях : [учебно-практическое пособие]. – М. : «Экзамен», «Право и закон», 2004. – 144 с.
109. Зуйков Г. Г. Поиск преступников по признакам способов совершения преступления : [учебн. пособие] / Г. Г. Зуйков. – М. : ВШ МВД СССР, 1970. – 16 с.
110. Зуйков Г. Г. Установление способа совершения преступления при помощи криминалистических экспертиз и исследований / Г. Г. Зуйков. – М.: Научно-исслед. и редакционно-издат. отдел, 1970. – 45 с.
111. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления / Г. Г. Зуйков // Криминалистика : [учеб.] / под ред. Р. С. Белкина, И. М. Лузгина. – М., 1978. – С. 57–75.
112. Исследование нарушений требований нормативных и нормативно-технических актов как задача судебных пожарно-технической и взрыво-технологической экспертиз. [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://kollegia.net
113. Ищенко Е. П. Криминалистика : [учебник] / Е. П. Ищенко, A. A. Топорков ; Под ред. Е. П. Ищенко. – М. : Юрид. фирма «Контракт» : ИНФРА-М, 2005. – 748 с.
114. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях. Уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты / П. П. Ищенко. – М., 1990. – 271 с.
115. Ієрусалимов І. О. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень у розслідуванні злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Ігор Олександрович Ієрусалимов. – К., 1998. – 16 с.
116. Іщенко А. В. Криміналістичне забезпечення протидії злочинності як наукова категорія / А. В. Іщенко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2011. – № 3. – С. 4–5.
117. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень : [монографія] / А. В. Іщенко ; [за ред. І. П. Красюка]. – К. : НАВСУ, 2003. – 359 с.
118. Іщенко А. В. Проблеми експертних досліджень у докторських дисертаціях, підготовлених і захищених в Україні / А. В. Іщенко // Криміналістичний вісник. – 2004. – № 1 (1). – С. 20–27.
119. Іщенко А. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів : [навч. посібник] / А. В. Іщенко, І. О. Ієрусалимов, Ж. В. Удовенко. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.
120. Іщенко А. В. Наукове забезпечення протидії злочинності / А. В Іщенко, Н. С.Карпов, Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Просвіта, 2002. – 223 с.
121. Карагодин В. Н. Криминалистическое значение данных о способе сокрытия преступления / В. Н. Карагодин // Правоведение. – 1990. – № 2. – С. 92–96.
122. Карпов Н. С. Методи вивчення злочинної діяльності/ Н. С. Карпов // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2001. – № 5. – С. 74–76.
123. Карпов Н. С. Преступная деятельность: сущность и принципы. / Н. С. Карпов // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Науково-теоретичний журнал. – Луганськ. – 2000, № 4 – С. 100–110.
124. Карпов Н. С., Ищенко А. В. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью : Учеб. пособие / Н. С. Карпов, А. В. Ищенко. – К. : Изд-во Нац. акад. внутр. дел Украины, 1997. – 136 с.
125. Карпов Н. С., Іщенко А. В. Проблеми криміналістики у дисертаціях у спеціалізованій Вченій раді при НАВСУ / Н. С. Карпов, А. В. Іщенко // Українська академія внутрішніх справ. Науковий вісник. – К., 1998. – Вип. 1. – С. 144–152.
126. Квелидзе С. Отграничение халатности от нарушений правил охраны труда, безопасности движения и эксплуатации транспорта / С. Квелидзе // Советская юстиция. – 1975. – № 19. – С. 11–12.
127. Керб Л. П. Основи охорони праці : [навч. посібник] / Керб Л. П. – К. : КНЕУ, 2003. – 215 с.
128. Кирсанов З. И. Система общей теории криминалистики : [науч.-метод. пособие] / З. И. Кирсанов. – М. : РИО в/ч 33965. – 1992. – 32 с.
129. Классен Н. А. Использование специальных знаний при осуществлении защиты по уголовным делам : [монография] / А. Н. Классен , Н. А. Классен , А. В. Кудрявцева. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 208 c.
130. Клименко Н. І. Концептуальні питання судової експертизи / Н. І. Клименко [Електронний р